Інститут досліджень міжнародної політики (Foreign Policy Research Institute) опублікував звіт про тривожні тенденції у Боснії і Герцеговині, який дозволяє припускати, що саме на цій невеличкій і багатостраждальній країні Росія готується вкотре довести нерозважливим європейцям, що Москву треба боятися, поважати і враховувати її інтереси. Тож Балкани можуть вкотре стати інструментом демонстрації примарного геополітичного впливу Росії, який завжди пов'язаний зі створенням або штучним роздмухуванням криз та подальшими розмовами російських дипломатів про “мирне врегулювання” інспірованого самим же Кремлем конфлікту.
За словами експерта з проблем національної безпеки, кандидата політичних наук Тараса Жовтенка, “підігріваючи” Балкани і “змушуючи” світ побачити в Росії наддержаву, Путін намагається компенсувати те, чого не зміг домогтися в Україні (перетворивши анексований Крим на “антинатівську військову базу” і дестабілізуючи європейську систему безпеки) і в Сирії (спробувавши втрутитися в незрозумілий для себе конфлікт тільки тому, що там воюють США).
Отже, Кремль вирішив використати перевірених часом балканських союзників – сербів-сепаратистів з Республіки Сербської, частини федеративної Боснії та Герцеговини. За даними звіту, в цьому державному утворенні повним ходом іде мілітаризація правоохоронних органів, за очевидною активною участю російської сторони.
Офіцерам місцевої поліції та органів безпеки забезпечене проведення посиленої військової підготовки, а також оснащення зброєю з боку РФ. Керівництво Республіки Сербської навіть не намагається приховувати ці факти – чим, зокрема, ще у квітні 2016-го викликало занепокоєння Європейського Парламенту.
Влада Республіки Сербської також планує створити “поліцейський тренувальний центр” поблизу своєї столиці Бані-Луки де, за інформацією місцевих ЗМІ, російські силовики тренуватимуть своїх сербських “колег”.
А враховуючи масову закупівлю зброї, а також те, що “тренувальний центр” буде базуватися на колишній армійській базі з повністю відновленою інфраструктурою, його швидко й без проблем можна перетворити на чималий військовий підрозділ.
Паралельно з мілітаризацією Республіки Сербської, Кремль активно інспірує створення й зміцнення формальних та неформальних націоналістичних груп у Боснії. Як пишуть автори звіту, Москва почала активні дії в цьому напрямку ще в 2012 році.
Серед найбільш активних можна відзначити “Ветеранів Республіки Сербської”, а також організацію “Сербська честь”, 40 000 членів якої мають свою військову уніформу і тренувальні полігони, а також регулярно їздять групами до Росії в рамках “культурного обміну”.
Усі ці групи, яких на сьогодні налічується щонайменше 78, мають дві спільні риси – відвертий, войовничий просербський націоналізм та неприховану проросійську спрямованість. Причому багато з них мають свої “представництва” в інших державах регіону.
Крім того, необхідно відзначити що президент Республіки Сербської Мілорад Додік давно й щиро приятелює з Володимиром Путіним, активно готуючи локальний політичний ґрунт трансляцією ключових тез російської пропаганди: про Боснію і Герцеговину як “державу, що не відбулася” (failed state); про ЄС як організацію, яка вже “відживає своє”; про те, що тільки Москва є єдиним і вірним другом країн регіону.
А у жовтні цього року у Боснії і Герцеговині відбуватимуться вибори, тому очевидним є бажання тандему “РС/РФ” створити для себе зручний плацдарм, сепаратистам – для забезпечення максимально вигідного для себе результату (або, в разі невдачі, нейтралізації “небажаних” результатів волевиявлення), росіянам – для прямого втручання у внутрішні справи суверенної європейської держави, відвертаючи її таким чином від інтеграції до НАТО та ЄС.
І навіть якщо Кремль не буде розігрувати ”боснійську карту” в найближчому майбутньому, він робитиме все, аби демонструвати Європі готовність до політичного й мілітаристського шантажу.
Підсумовуючи, необхідно зазначити, що приклад Боснії і Герцеговини показує, що навіть у форматі припинення бойових дій і політичного врегулювання конфлікту, Москва робить усе, щоб залишити за собою інструменти політичного й мілітаристського впливу через шантаж відновлення кровопролиття. І якщо вона здатна це робити на віддаленому півдні Європи, можна не сумніватися, що в сусідній країні їй це також вдасться. Це реальна майбутня загроза, до якої нам слід бути готовими вже сьогодні!
Немає коментарів:
Дописати коментар