Які нові методи гібридної війни використовує РФ на території України?

     Нещодавно Європейський Центр із протидії гібридним загрозам (м.Гельсінкі) опублікував звіт відносно того, що основними прикладами використання інструментарію гібридної війни залишається ситуація навколо російської агресії в Україні, а також втручання у президентські вибори в США. 

     Отже для Росії гібридне залякування залишається стратегічним, а сам В.Путін чітко окреслив напрямки такого впливу – визнання Росії в якості однієї з основних глобальних сил. При цьому, США та НАТО сприймаються Кремлем як основні виклики для безпеки та інтересів, особливо після 2012 року.

      У той же час, спостерігається все ж таки певне розуміння, що будь-яке протистояння у військовій площині призведе до нищівних наслідків для РФ. Крім того, з огляду на відсутність передумов для конкурування із Заходом в економічній сфері, Кремль “змушений” демонструвати власному населенню “слабкість” Заходу на тлі нібито “глобальних” можливостей Росії – діяльність у Сирії, “захисту” етнічних росіян в Україні та Білорусі, анексія Криму тощо.

    Експерти Центру підкреслюють, що в майбутньому РФ має намір поєднати кібер- та кінетичні операції. А допоки фахівці Центру вказують на використання таких груп інструментарію гібридного впливу, як пропаганда,  використання іномовних національних ЗМІ в інших країнах (на кшталт RT), використання соціальних мереж, розповсюдження фейкових новин, с  стратегічні витоки інформації (за прикладом опублікування особистого листування кандидатів напередодні виборів), фінансування організацій (мозкові центри, неурядові організації), підтримка окремих політичних сил, організація протестних рухів, діяльність через можливості олігархів, використання можливостей православної церкви, кіберзагрози, економічний тиск, маргінальні групи (для збору даних чи вжиття конкретних кроків), діяльність парамілітарних організацій/спортивних клубів, використання декількох різних засобів впливу.

      На жаль, Центром прогнозується подальше нарощування можливостей РФ  з використання гібридної війни чи окремих операцій у власних інтересах щодо різних країн на міжнародній арені. Тож багато країн, зокрема з числа Західної Європи, долучається до процесу удосконалення законодавчої бази, а також виробляють спільні з іншими країнами заходи з підвищення готовності та протидії російській пропаганді та гібридній агресії. Крім того, значна увага приділяється питанню вивчення досвіду країн, які стали цілями гібридних атак.