Видання Tageszeitung присвятило статтю глобальній силовій політиці Путіна, яка наразі спрямована на Африку, зокрема на її ресурси.
Так, глава МЗС Росії Сергій Лавров тиждень тому був в Руанді, потім він відправився в Північну Африку. Його заступник Михайло Богданов відвідував столицю Конго Кіншасе. В березні цього року, головний російський дипломат побував в Зімбабве, Мозамбіку, Анголі та Ефіопії. Крім того, під час Міжнародного економічного форуму в Санкт-Петербурзі з президентом Путіним зустрівся президент Центрально-Африканської республіки Фостен-Арканж Туадера. Тож дійсно можна говорити про те, що в політиці Путіна з'явився глобальний новий вектор!
“В червні Росія взяла на себе головування в Радбезі ООН - унікальний шанс по-новому розставити віхи. Важлива роль при цьому відводиться африканським країнам”.
Нагадаю, міністр Лавров говорив в Руанді про новий “світопорядок”, важливе місце в якому надається Африці. Президент Руанди Поль Кагаме цього року головує в Африканському союзі, і він планує вдихнути в нього нове життя: “збільшити кількість власних миротворчих місій, знизити залежність від Заходу — дипломатичний наступ зі сторони Росії приходиться досить вчасно”. Росіян не дуже хвилюють такі проблеми, як корупція та недоліки демократії в Африці, - все те, на що Захід звертає увагу.
За словами глави південноафриканської консалтингової компанії Signal Risk Ронак Гопальдас, Росія в першу чергу робить ставку на жорстку політику сили, здобрену військовим співробітництвом та енергетичною дипломатією.
З 2005 до 2015 років прямі інвестиції РФ в Африку зросли на 185%. Основні інтереси для співробітництва зосереджені в таких областях, як ядерна енергія, проекти в сфері охорони здоров'я, телекомунікації, шифрування урядових даних, забезпеченея безпеки аеропортів та кордонів, а також нафта і газ.
Також відзначимо, що 13% експорту російських озброєнь приходиться на країни африканського континенту. Російське озброєння дешевше і, як правило, “йде в комплекті” з механіками та пілотами”. Крім того, вже декілька років Росія підшукує відповідну морську базу на континенті.
Президент Судану Омар аль-Башір, якого розшукує Міжнародний трибунал, запропонував Путіну базу на Червоному морі. Російський президент пропозицію прийняв, пообіцявши диктатору у відповідь озброїти бідну армію Судану.
У статті також йдеться про приватну охоронну фірму “ПВК “Вагнер”, під прикриттям якої по всьому світу діють співробітники російського ГРУ. Де б вони не були — у Східній Україні, Криму, Сирії чи Лівії — вони стають вирішальною силою в путінських війнах”.
Після сирійської та лівійської операцій найманці “Вагнера” на початку року взялися за Судан і ЦАР. У той же самий час російська компанія M-Invest Ltd. отримала права на розробку золотих копалень в обох африканських країнах. За цією компанією, як і за ПВК “Вагнера” стоїть олігарх Пригожин.
На півночі ЦАР розташовані запаси золота, нафти, алмазів і урану — майже всі родовища ще не освоєні.
Також росіян дуже цікавить африканський уран. Російська держкорпорація “Росатом” збагачує 36% від світових обсягів урану — переважно для мирних цілей. “Росатом” націлений вгамувати величезний неймовірний енергетичний голод Африки.
Ну що ж, чесно кажучи, для тих, хто спостерігає за політичними новинами і світовими тенденціями, цей політичний вектор російського президента не є чимось новим і неочікуваним! Все це давно було спрогнозовано, тож є й певні механізми реагування та протидії таким негативним тенденціям.
Немає коментарів:
Дописати коментар